Весна виявилася справді нелегкою як для України, так і для світу. Карантинні заходи, стрибки ціни на нафту, постійні коливання курсу валют вплинули на вартість кормової сировини. Крім того, погодні умови залишали бажати кращого. Березень, що видався взагалі без опадів, поставив під сумнів майбутній врожай фуражного зерна. Втім, потроху, агрокліматичні умови почали приходити в норму, а разом з ними почала стабілізуватись цінова ситуація.
Фуражні зернові
Згідно травневого звіту Міністерства сільського господарства США (USDA), світове виробництво фуражного зерна в 2020/2021 МР знову може побити попередні рекордні обсяги. Виробництво зернових у світі в 2019/2020 МР становило 2,035 млрд т, в той час як прогноз на 2020/2021 МР становить 2,109 млрд т (+3,6%).
Щодо України, згідно із травневим звітом, прогноз виробництва пшениці знижено на 4%. Воно становитиме 28,0 млн т, в той час як в 2019/2020МР врожай був на рівні 29,171 млн. т. Прогноз виробництва кукурудзи навпаки підвищено — на 3,11 млн т більше, ніж у минулому сезоні. Якщо за минулий маркетинговий рік її врожай становив 35,887 млн т, то, за прогнозами аналітиків USDA, у 2020/2021 МР кукурудзи буде зібрано 39,0 млн. т. Прогноз на ячмінь також знаходиться у позитивній динаміці — 9,7 млн т (+0,17 млн т) порівняно з минулим роком.
Внутрішнє споживання зерна очікується на рівні 18,5 млн т (+1,9% до показника минулого МР). Споживання пшениці становитиме 8,8 млн. т (-3,4%), кукурудзи — 5,2 млн т (+16,8), а ячменю — 4,5 млн т (-2,2%).
Загалом в Україні не відбувалося значних цінових стрибків на фуражну пшеницю в гривневому еквіваленті. Запасів зернової старого врожаю у переробників достатньо, тому причин піднімати вартість немає. Так, станом на 29.05.20 вартість фуражної пшениці становила 6300 грн/т, СРТ-порт. Від початку до кінця травня значних змін у вартості не відбувалося. Ціна піднімалася та опускалася в діапазоні +(-)100 грн/т. Вартість пшеничних висівок також суттєво не змінювалася протягом місяця. Середня ціна по Україні озвучувалася на рівні 3600 грн/т. Тільки в Західному регіоні вартість дещо нижча — 3400 грн/т.
Ситуація на ринку кукурудзи залишається неоднозначною. Низка факторів як підтримувала ціну, так і послаблювала. Серед позитивних факторів, які вплинули на ринок кукурудзи, у першу чергу була стабілізація ціни на нафту. Також високий попит на американську кукурудзу з боку Китаю не давав ціні занадто просісти. Але були і негативні моменти, серед яких: великі перехідні запаси зернової в світі, високий урожай в країнах Латинської Америки, збільшення посівних площ у США. Але загалом, ціновий тренд на кукурудзу показує стабілізацію. З іншого боку, українська ціна на кукурудзу залишається досить високою. Від початку травня ціна зросла на 150 грн/т та становила 5450 грн./т, СРТ Україна.
На ячмінь не покладали особливих сподівань, але під кінець сезону ця зернова активізувалася та стала цікавою для експорту. Зараз, відзначається підвищення ціни на ячмінь нового врожаю. Основною причиною росту ціни стали несприятливі погодні умови. Через заморозки та перезволоження ґрунту в кінці травня якісний врожай ячменю в 2020/2021 МР стоїть під питанням. Зараз основним гравцем на українському експортному ринку є Китай, який зацікавлений в українській кормовій сировині. На кінець травня вартість ячменю дещо зросла та становила 5350 грн/т, тоді як на початку місяця ціни озвучувалися на рівні 5200 грн/т, СРТ Україна.
Олійні та продукти їх переробки
Ринок олійних у світіпочав стабілізуватися вслід за ситуацією на ринку нафти. Також на ріст цін вплинуло послаблення карантинних заходів по світу та поновлення попиту на олійні та продукти їх переробки. Основним споживачем шротів є Китай. Тому більшість країн-виробників олійних зацікавлені у співпраці з Китаєм. Більше того, через конфлікт США та Китаю, на китайський ринок мають можливість вийти й інші імпортери, чим Україна активно користується, збільшуючи свої поставки зернових та продуктів переробки олійних, а саме шротів соняшника та сої.
Президент України підписав законопроект про скасування так званих «соєвих правок». Тепер виробники знову зможуть вільно продавати сою та ріпак та повертати ПДВ при експорті цих культур. Закон, скоріше за все, вступить в дію ближче до осені, тому сезон 2020/2021 обіцяє бути цікавим. У зв’язку із скасуванням «соєвих правок», соя та ріпак знову стають «цікавими культурами» для українського виробника, тому посівні площі під ними очікувано можуть збільшитися.
В силу дефіциту, соя є найдорожчою олійною на українському ринку зараз. Вже сьогодні маємо поодинокі випадки імпорту сої з Аргентини через відсутність вітчизняної. Ціна на сою залишається досить високою, а попит на соєвий шріт зберігає позитивну динаміку. Так, на кінець травня ціна на соєві боби озвучувалась на рівні 12500 грн/т, EXW, а ціна на соєвий шріт становила 14500 грн/т в той час, як на початку березня ціни озвучувалися на рівні 10300 грн за тонну сої та 12200 грн за тонну шроту. В результаті за 2 місяці ціни на сою зросли на 21,3%, а на шріт — на 18,85%.
Внутрішні ціни на шріт соняшниковий з початком експортної активності до Китаю почали стрімко зростати через дефіцит продукту на внутрішньому ринку. Так, на кінець травня відпускна ціна досягла максимального значення 7000 грн/т. А ще на початку червня попит на соняшниковий шріт з боку імпортерів почав падати. Так, станом на 5 червня ціна на шріт знизилась на 200 грн/т та склала 6800 грн/т. Ціна на соняшник, навпаки, показувала позитивну динаміку та на кінець місяця становила 11250 грн/т (+200-250 грн порівняно з серединою квітня-травня).
Аналітичний відділ Fenix Agro
