Ситуація в українському кормовиробництві: чи будуть свині нагодовані?



    Український ринок кормів зараз знаходиться дещо в стресовому стані. Загалом, на ринку ходять розмови про можливу кризу в кормовому секторі. Але, якщо розглядати конкретно внутрішнє споживання в галузі свинарства в розрізі фуражних кукурудзи, ячменю та шротів, можна зробити висновок, що кормів для свиней достатньо. Тобто, не зважаючи на нижчі об’єми виробництвасировини, ніж прогнозувалася, потреби внутрішнього ринку покриваються в повному обсязі. Хоча, питання ціни буде стояти досить гостро в цьому сезоні. То які ж культури та продукти переробки будуть найбільш вигідними для закупівлі в цьому сезоні?

    За даними USDA, виробництво кукурудзи в Україні має скласти 36,5 млн т в 2020/2021 МР. Хоча, за повідомленнями учасників ринку, з огляду на ситуацію на полях, виробництво може скласти близько 32-33 млн т. Щодо пшениці та ячменю, зернові вже зібрано. В результаті, виробництво пшениці склало 25,1 млн т, а ячменю 7,8 млн т. Загалом, ці об’єми є нижчими на 7% та 12% від очікуваних показників, відповідно. Враховуючи, що виробництво ячменю в цьому році на 1,5 млн т менше, на корми ячменю піде всього на 200 тис. т менше, ніж у минулому році. Ситуація із кукурудзою приблизно така ж. Плановано на корми має піти 4,9 млн т сировини, що на 300 тис. т менше, ніж минулого сезону.

    Ціна в портах України на кукурудзу зростає. Причиною є високий попит з боку експортерів. Пропозиція кукурудзи на ринку починає зростати, але цих об’ємів все ж недостатньо, щоб повністю покрити всю потребу. Відповідно, така ситуація стимулює ріст ціни на зернову. Більше того, через погодні умови, збір кукурудзи уповільнився. Поки зернова буде збиратися такими темпами, досить високі ціни будуть триматися на рівні і в переробному секторі.Як результат, експортер та переробник буде боротися за зернову у цьому сезоні.

    Незважаючи, що врожай ячменю цього МР нижчий, але ринок цієї зернової відносно стабільний. Загалом, на внутрішнє споживання у нас йде близько 4 млн т. Тобто, внутрішню потребу ми повністю перекриваємо власною сировиною. 

    Олійні та продукти їх переробки в основному зорієнтовані на внутрішній ринок та його потреби. Соняшник є основною олійною культурою для переробників України. Соя та ріпак більше йдуть на експорт.

    Загалом, ситуація по соняшнику дуже нагадує ситуацію із кукурудзою. 2020/2021 МР мав стати рекордним по виробництву олійної, озвучувались об‘єми на рівні 18,5 млн т. Зараз, згідно із останнім звітом USDA, очікується врожай на рівні 15 млн т. Але знову ж, якщо говорити про об’єми, ситуація є не настільки критичною. Критичною може стати ціна на олійну та продукти переробки, яка буде досить високою у зв’язку із нижчими об’ємами, ніж очікувалося. Тому, зниження цін на соняшник та соняшниковий шріт не очікується. Навпаки, свого піку ціна досягне ближче до середини сезону, починаючи із листопада. Виробництво соняшникового шроту очікується на рівні 6,1 млн т, 1,4 млн т з яких залишиться для використання на корми.

    Посівні площі під соєю скорочуються, хоча олійна є досить затребуваною культурою як для внутрішнього, так і для експортного ринків. Після відміни соєво-рапсових правок, соя знову стала цікавою для експорту. Китай активно відновлюється після АЧС та імпортує соєвий шріт. Тому, боротьба за сировину між експортером та внутрішнім переробником також можлива і в розрізі сої, що буде тримати ціну і на сировину, і на соєвий шріт. Загалом, плановано в Україні буде вироблено 790 тис. т соєвого шроту, 530 тис. т із яких піде на кормове споживання в Україні.

    Сезон ріпаку вже завершився. Ріпаковий шріт є непоганим замінником соняшниковому та соєвому шротам, враховуючи, що його ціна значно менша. Тому, в період липня-серпня, цей продукт є дуже популярним на ринку і багато тваринників активного його закуповують, що загалом, і відбувалося цього року. Але, левова частина ріпакового шроту все ж йде на експорт – 205 тис. т, і всього 45 тис. т залишається на кормове споживання внутрішнього ринку. На наступний МР, об’єму ріпакового шроту, щоб перекрити потребу, може і не бути. Так як, сів озимого ріпаку на врожай 2021/2022 МР проходив доволі важко, через відсутність продуктивної вологи в ґрунті, тому багато фермерів просто відмовилися від засіву озимого ріпаку.

 Аналітичний відділ Fenix Agro

×