Український ринок зерна сьогодні: продовольча безпека, експорт, внутрішній ринок



Український ринок зерна переживає нелегкі часи. Відсутність експорту через українські морські порти утворюють профіцит на внутрішньому ринку, що несе негативні наслідки: зниження ціни та заповнені склади, що заважатимуть новому урожаю. Тим не менш, український аграрний сектор шукає шляхи оптимізації та вирішення викликів, які постають перед ним.


Продовольча безпека країни

Вторгнення Росії на територію України сформувало збої у роботі аграрних підприємств та ланцюжків постачання сировини, ресурсів та готової продукції. Тому, одними із ключових питань стали забезпечення українців продовольством та достатність зерна для внутрішнього споживання.

На сьогодні, ми не володіємо офіційною статистикою запасів зернових та олійних в Україні, але, за експертними оцінками, на українських елеваторах зберігається 25-30 млн т зерна, що значно перевищує середньостатистичні показники маркетингового року на цю дату. При цьому, ми констатуємо, що станом на 1 травня 2022 р. близько 48% загального обсягу запасів соняшника, 73% запасів сої та 68% ріпаку в Україні перебували в областях, де не проводяться бойові дії, а тих потужностей з переробки цілком вистачить для забезпечення борошном, крупами, олією і шротом внутрішніх потреб до кінця поточного маркетингового року. При цьому без активного експорту та з урахуванням очікуваного скорочення внутрішнього споживання залишки до кінця сезону можуть досягти рекордних показників. За попередніми підрахунками з огляду на поточний стан переробки та експорту кінцеві залишки зернових та олійних в Україні в цілому за результатами сезону можуть сформуватися на рекордному рівні в 19,3 млн тон, але скільки з них будуть доступні для переміщення та використання, поки залишається великим питанням.

Нагадаємо, в 2021 році Україна зібрала рекордний урожай зернових та олійних культур - понад 106 млн т.

Експортна логістика

Україна є одним із ключових експортерів на зовнішній ринок зернових культур та продуктів переробки олійних, їхнє виробництво всередині країни значно перевищує внутрішнє споживання. Проте військове вторгнення Росії на територію України призвело не лише до збоїв у роботі ланцюжків постачання агропродукції на внутрішньому ринку, а й до зупинки роботи українських морських портів, на які припадає близько 99% сукупного експорту зерна країни. У мирний час українські морські порти перевалювали до 8 млн тон зерна щомісяця. Сьогодні ж всі глибоководні та малі порти країни, крім портів Дунайського регіону, залишалися заблокованими, вхід/вихід суден і надалі був неможливим, що не тільки підриває економічну діяльність країни, а й впливає на продовольчу безпеку низки країн.

Так, станом на початок червня, для України є кілька варіантів експорту зерна, але вони обмежені пропускною спроможністю:

  • - українські річкові порти (Рені, Ізмаїл). До війни вони не були популярними, але зараз планується модернізація існуючих терміналів та будівництво нових;
  • - пункти пропуску для автотранспорту на західному кордоні. По суті, шлях використовувався і до війни, але незначною мірою;
  • - шість залізничних прикордонних переходів: на кордоні з Польщею – це Ізов – Хрубешів, Мостиська – Медика та Ягодин – Дорогуськ; з Румунією – Вадул-Сірет – Дорнешти, зі Словаччиною – Чоп – Чієрна над Тисоу, з Угорщиною – Чоп – Захонь. Їхня сумарна пропускна здатність на добу становить 534 вагони-зерновози.

Крім того, свої послуги з відвантаження української продукції до інших регіонів світу готові надавати понад 10 європейських морських портів.

Говорячи про логістику, ми не можемо не зазначити внутрішні негативні фактори, що чинять додатковий тиск на роботу агроринку:

  • - подорожчання та нестача палива;
  • - суттєве зростання цін на перевалку продукції;
  • - бюрократичні затримки при митному, фітосанітарному, ветеринарному оформленні товарів;
  • - складнощі отримання ліцензій автоперевізниками для можливості здійснювати перевезення Європою;
  • - нерівномірне використання учасниками ринку прикордонних переходів.

Слід зазначити, що за оцінками експертів, наявний потенціал перевезення вантажів через західні прикордонні переходи використовується лише на 55-60%. Проте, за даними залізничної статистики, у березні-квітні поточного року для експорту через сухопутні прикордонні переходи було відвантажено 921,6 тис. тон кукурудзи, 7,0 тис. тон пшениці та 4,9 тис. тон ячменю.

У поточних умовах, учасники ринку разом з українською владою продовжують пошук можливостей перенаправлення експортних поставок до ЄС альтернативними шляхами, наприклад, річковим транспортом річкою Дунай до Румунії. Також, розглядається можливість для перевезення Україною зерна імпортерам через литовські та латвійські порти, а з румунського порту Констанца вже вийшло судно з 71 тис. тон української кукурудзи.

Зазначимо, що за попередніми оцінками експертів, європейські порти здатні перевалювати близько 1,5 млн. тон українського зерна і близько 250 тис. тон олії щомісяця. Проте, з кінця червня в європейських країнах розпочнеться масовий збір нового врожаю зерна та олійних культур, що надалі суттєво обмежить можливість українських постачань на зовнішній ринок через порти країн ЄС. Крім того, існує низка технічних складнощів для розвитку альтернативних маршрутів. Наприклад, подвійна зміна візків на вагонах при доставці до балтійських портів, габаритні обмеження при пересуванні територією ЄС, що не дозволяють використовувати українські вагони на певних ділянках, завантаженість залізничної інфраструктури ЄС власними вантажами та інші.

Слід зазначити, що Єврокомісія на рік скасувала мита та квоти на український експорт, що призведе до зростання обсягів постачання на європейський ринок. Але, найближчим часом реалізувати залишковий експортний потенціал поточного сезону лише за рахунок попиту ЄС та постачання через інфраструктуру ЄС до третіх країн навряд чи вдасться. 

Експортний ринок України

З огляду на російську військову агресію та нарощування напруженості в припортових областях експортний ринок України залишався фактично паралізованим.

Індикативні ціни FOB на українську пшеницю сьогодні мають підтримку зростаючих світових котирувань через напружений світовий баланс та побоювання щодо глобальної продовольчої безпеки, прогнозованого аналітиками USDA та IGC скорочення світового виробництва, експорту та запасів пшениці в сезоні-2022/23. Це пояснювалося суттєвим скороченням постачання причорноморської зернової в умовах російсько-української війни, погіршенням стану озимини в США, на заході ЄС, а також неоднозначною політикою Індії щодо експорту зернової.

Індикативні ціни пропозиції пшениці з протеїном 12,5%, 11,5% та фуражу врожаю-2022, з постачанням у липні-серпні, склали 365-390, 360-385 та 325-345 USD/т, FOB.

Індикативні ціни FOB на кукурудзу залишалися відносно стабільними за підтримки зростання котирувань на європейську зернову, несприятливої посушливої погоди та прогнозованих заморозків на півдні Бразилії, які можуть пошкодити посіви кукурудзи другого врожаю, зниження в травневих звітах USDA та IGC сезоні, найбільш високих темпів експорту з України в порівнянні з іншими культурами, але під тиском надмірних перехідних залишків та обмежених можливостей логістики на сухопутному кордоні країни.

На сухопутному кордоні, ринок української кукурудзи знаходиться під тиском високих витрат на доставку зернової, напруженої логістики та пов'язані з цим затримки виконання контрактних зобов'язань, а також наступні конвенції, прийняті керівництвом АТ «Укрзалізниця» для врегулювання ситуації з перевезенням та мінімізації скупчення вагонів. Попит імпортерів із країн ЄС залишався досить обмеженим, проте за окремими напрямками спостерігалося зростання інтересу до закупівлі української зернової (зокрема внаслідок збільшення вартості європейської), що підтримувало ціни.

Так, ціни попиту на кукурудзу з постачанням у травні-червні на польському кордоні на базисі DAP Ізов озвучувалися в межах 235-250 USD/т, на базисі DAP Ягодин – 230-245 USD/т. Ціни попиту/пропозиції на зернову на кордоні зі Словаччиною на базисі DAP Чоп в основному становили 255-260/260-265 USD/т, а на кордоні з Молдовою на базисі DAP Могилів-Подільський – 250-255/255-260 USD/т . У деяких випадках ціни попиту були значно нижчими, проте контракти щодо них майже не укладалися.

Ціни попиту на зернову з доставкою до порту Констанца (Румунія) переважно становили 285-305 USD/т, або 275-290 EUR/т, а порт Джурджулешти (Молдова) – 240-255 USD/т.

Ціни попиту на кукурудзу в портах Рені та Ізмаїл зросли на 5-10 USD/т – до 235-255 USD/т, СРТ-порт.

Ринок соняшникової олії від квітня досить стабільний. Темпи торгівлі олією оцінюються як помірні (базис DAP). Ситуація з логістикою значно не покращилась, зберігалися всі раніше озвучені складнощі. Ціни пропозиції на продукцію з доставкою до Варни озвучувалися в межах 1730-1760 USD/т. Деякі оператори ринку повідомляли, що відвантажували в цьому напрямку олію за цінами в діапазоні 1620-1650 EUR/т. Зазначимо, що ціни пропозиції соняшникової олії контейнерами з доставкою до Індії часом варіювалися в межах 2130-2150 USD/т CFR, попит індійських імпортерів досить високий. Також продукція українського походження в травні активно пропонувалася з європейських портів.

Враховуючи значні залишки соняшнику через скорочення переробки, Україна активізувала експорт олійної до Європи. На кінець травня ціни пропозиції на олійну нерідко озвучувалися в межах 890-905 USD/т CIF-Мармару, 830-850 USD/т CIF-Констанца, 700-730 USD/т DAP-Болгарія та 790-800 USD/т CIF-Болгарія.

Торгівля соняшниковим шротом (базис DAP) оцінюється як помірний, але варто відзначити досить стабільний попит зі сторони імпортерів. На кінець травня, ціни попиту на соняшниковий шрот сягнули 320-350 USD/т DAP-Ізов. Трейдери, які здійснювали закупівлю продукту в портових містах півдня, озвучували ціни на попит у межах 200-215 USD/т, СРТ-склад. Варто відзначити, черги вагонів у бік західних прикордонних переходів протягом травня лише зростали. Тому з метою розвантаження наявних переходів в Укрзалізниці розглядають можливість відкриття неробочих прикордонних переходів із ЄС.

Експортний ринок соєвих бобів неактивний. З початку військового стану в країні більш-менш активним лишається лише сегмент соєвого шроту, де ціна на продукт на кінець травня досягла діапазону 500-5200 USD/т, DAP.

Внутрішній ринок

Нажаль, за обставим неможливості експорту зерна найбільше страждають його виробники. Ми вимушені констатувати обвал цін на внутрішньому ринку.

Так, станом на кінець травня внутрішні оператори ринку готові максимально платити за зернові та олійні в найактивніших регіонах наступні ціни:

- Насіння соняшника – 14500 грн/т, СРТ-завод (- 34% від початку війни);

- Соєві боби – 13000 грн/т СРТ-завод (- 29% від початку війни);

- Кукурудза – 6000 грн грн/т (- 25% від початку війни);

- Пшениця продовольча – 5000 грн/т (- 42% від початку війни);

- Пшениця фуражна – 4700 грн/т (- 40% від початку війни);

- Ячмінь – 5000 грн/т(- 36% від початку війни).

×