Уміння продавати — ключовий навик у нашому житті. Думаю, мало хто з учасників зернового ринку буде з цим сперечатися. Національний ринок з кожним днем стає дедалі динамічнішим і реагує на дедалі більше світових факторів, тож бути впевненим, що зернові будуть найдорожчі саме в березні–квітні (в кінці сезону), як це відбувалося раніше, останні два роки не доводиться (граф.1).
Сьогодні досить часто зіштовхуємося з небажанням аграріїв продавати зерно. Більшість, дивлячись на зростаючий ринок у гривневому еквіваленті, притримують зернові, вважаючи їх найкращим активом. У деяких випадках можна з ними погодитись, та коли йдеться про пшеницю, ячмінь і сою, то вважаємо це помилкою.
Наприклад, українська пшениця вже два місяці поспіль на тлі кон’юнктури світового ринку втрачає в ціні на експортному ринку. Експортоорієнтовані компанії ще досить активно скуповують пшеницю, підвищуючи гривневі закупівельні ціни відповідно до девальвації національної валюти (граф. 2). Але ця активність потроху вщухає. Тож зараз закупівельні ціни на пшеницю на базисі СРТ-порт в доларовому еквіваленті почнуть знижуватися через зниження експортної ціни. І надалі внутрішні ціни все менше інтегруватимуть девальвацію гривні, оскільки пшениця стає все менш приваблива для експортерів. Тож попит на неї поступово знижуватиметься.
Ситуація з ячменем дещо інша. За період із червня 2015-го по січень 2016-го його з України експортовано 3,84 млн. тонн при потенціалі 4,1 млн. Експортоорієнтовані компанії вийшли з ринку, тож ячменем цікавляться лише внутрішні переробні підприємства. Вони сьогодні нарікають на складнощі закупівлі, тому ціни дещо збільшуються, але, з огляду на внутрішні запаси ячменю, така ситуація протримається недовго. Основна маса ячменю залишається в аграріїв, і вже з початку березня, готуючись до весняних польових робіт, вони почнуть активно збувати саме цю зернову. На ринку з’явиться велика кількість пропозицій, що дозволить закупівельникам знижувати ціни попиту.
| Наявність ячменю в Україні, тис. т | ||||||
| Безпосередньо у аграріїв | В зберігаючи підприємствах | В переробних підприємствах | ||||
| 2014/15 | 2015/16 | 2014/15 | 2015/16 | 2014/15 | 2015/16 | |
| Липень | 1099,4 | 832,8 | 852,5 | 549,2 | 106,6 | 80,1 |
| Серпень | 2848,2 | 2707,5 | 1258,9 | 1278,1 | 189,2 | 196,1 |
| Вересень | 2632,3 | 2668,9 | 1387,5 | 1024,1 | 284,6 | 245,5 |
| Жовтень | 2275,8 | 2273,5 | 921,0 | 783,9 | 236,3 | 198,2 |
| Листопад | 1938,5 | 1948,9 | 668,0 | 517,2 | 204,3 | 159,2 |
| Грудень | 1648,2 | 1686,8 | 647,9 | 405,9 | 179,3 | 119,8 |
| Січень | 1313,9 | 472,9 | 147,7 | |||
| Лютий | 1206,9 | 387,8 | 123,7 | |||
| Березень | 1073,6 | 393,0 | 117,7 | |||
| Квітень | 866,6 | 233,6 | 108,7 | |||
| Травень | 715,9 | 187,9 | 99,3 | |||
| Червень | 602,9 | 115,5 | 76,3 | |||
З утриманням зернових від продажів можна погодитися лише в сегменті кукурудзи. Незважаючи на істотне її подешевшання в світі, українська кукурудза лишається конкурентною на світовій арені (граф. 3). Активний попит на неї нівелював спад світової ціни, тож експортні ціни попиту/пропозиції зростають.
Відповідно до сезонних тенденцій, кукурудза в Україні сьогодні є «найактивнішою» зерновою культурою. Експортоорієнтовані компанії активно скуповують її, що сприяє росту закупівельних цін на базисі СРТ-порт. Девальвація гривні не на руку трейдерам, адже аграрії в умовах зростаючого ринку намагаються якомога довше притримувати зернову, що створює її дефіцит. Тож трейдери змушені піднімати закупівельні ціни не лише в гривні (через девальвацію національної валюти), а й у доларах.
