Проект держбюджету 2017 вказує бізнесу на те, що рух до Європи доведеться здійснювати власними силами. Зокрема, в той час, коли європейський агропромисловий комплекс є абсолютно дотаційною галуззю, - український залишають ні з чим:

    Ми самі маємо знайти ринки збуту.У проекті державного бюджету на 2017 рік відсутні плани фінансування експорту продовольства, тоді як кожен третій експортний долар США надходить в Україну через поставки аграрної продукції на зовнішні ринки. Слід враховувати, що для виходу на зовнішній ринок підприємству необхідно не просто знайти зацікавленого імпортера (що коштує не мало) а й пройти недешеві процедури сертифікації, акредитації тощо.

    Основою аграрного експорту на сьогоднішній день є продукти рослинництва – зернові, олійні культури та продукти їх переробки. Аналізуючи проект бюджету, ми відзначаємо: держава планує задовольнятися вже отриманим успіхом українських аграріїв і навряд 700 мільйонів гривень, виділених на Національну академію аграрних наук, підуть на селекцію нових сортів і гібридів зернових. Сьогодні аграрна академія занадто далека від реалій і не приносить очікуваних від неї плодів. Державі слід визнати, що найефективнішим було б фінансування асоціацій виробників сільськогосподарської продукції з умовою, що виділені гроші можуть бути витрачені лише на науково-дослідні роботи. Поки ж ми залишаємося на ринках насіння і ЗЗР в умовах панування іноземних компаній. Приміром, у 2015 році українські аграрії закупили імпортного насіння на суму 599,3 млн доларів. Водночас аграрна академія в 2016 році отримала більше десятої частини від загального фінансування агросфери, а в 2017 році отримують додатково 200 мільйонів гривень.

   Що стосується тваринництва, то тут ситуація ще гостріша. У 2016 році відбувся поділ спецрежиму повернення ПДВ: 50/50 в свинарстві та 70/30 в молочарстві; а з наступного року – повне його скасування. Чи підштовхнуть подібні державні рішення до розвитку тваринництва в Україні – звичайно ж ні. Вже у 2016 році спостерігалася негативна динаміка поголів'я. І така тенденція може продовжитися, враховуючи такі загрози, як, наприклад, африканська чума свиней і нодулярний дерматит ВРХ. На ліквідацію і запобігання такого роду вагомих загроз в держбюджеті 2017 року не передбачено жодних коштів. А виділення 210 мільйонів гривень може здаватися насмішкою.

    Що ж маємо в підсумку? 300 мільйонів гривень на здешевлення кредитів, 75 мільйонів на закладку молодих садів і 3 мільярди гривень на фінансову підтримку агровиробників – це, звичайно, крапля в морі. До того ж, досвід відносин держава-агробізнес в цьому питанні не втішний: історично, які б кошти не були обіцяні, за фактом виділялося не більше 30% від спочатку заявленого. Чи стане держбюджет 2017 року переломним для галузі, частка якої в загальному ВВП країни за підсумками 2015 року становила 12% (240 млрд гривень)?