«Аграрний сектор – локомотив української економіки» - один із моїх улюблених висловів. Для мене це не просто слова, це гордість. Гордість за людей, які вміло утримують аграрний бізнес витримуючи всі технологічні світові зміни. Занурені в рутину повсякденності не вистачає часу констатувати факт, що аграрний світ змінюється. Змінюються не лише технології виробництва у тваринництві та рослинництві, а і системи закупівель виробничих засобів, збуту виробленої продукції, ціноутворення. Контроль за змінами та уміння управляти цими змінами робить український аграрний бізнес успішним.

Аналізуючи ринок кормів ми маємо констатувати факт: принципи докорінно змінилися і продовжують стрімко змінюватися.

Експорт та Валютні коливання

За останні десять років виробництво зернових та олійних культур в Україні значно зросло. Враховуючи стабільність внутрішнього споживання ми кожного року нарощуємо об’єми експорту, як сировини, так і продуктів переробки. Вже не один рік поспіль ми більше експортуємо ніж споживаємо, тож маємо експортну орієнтацію. Якщо п’ять років назад – 2012/13 маркетинговий рік – ми експортували половину вирощеного зерна, то вже в поточному році ми плануємо вивезти понад 60% вирощених зернових в Україні. Це все призводить до того, що головним гравцем на ринку стає саме експортноорієнтовані компанії, які грають за правилами світового ринку та на внутрішньому ринку мають прив’язку до курсу національної валюти.

Через нестабільну ситуацію на валютному ринку в країні ціни на зерно в гривневому еквіваленті постійно змінюються. Аграрії через тривалі девальваційні процеси постійно підвищують відпускні ціни і стримують продажі великотоннажних партій зерна, що в свою чергу часто призводить до дисбалансу на ринку. Наприклад, в першій половині 2015/16 МР на ринку зернових та олійних культур неодноразово утворювався дефіцит пропозицій. Звичайно, потреба в сировині змушувала переробників та трейдерів підвищувати закупівельні ціни, що нерідко значно скорочувало їх прибутки.

Інформація

На сьогоднішній день ринок сировини стає все більш волатильним і менш прогнозованим. Якщо раніше ціни на зерно після збору урожаю щотижня додавали 20 гривень на тонні до лютого, а після, досягнувши піку, втрачали по 20 гривень щотижня, то сьогодні ціна щодня інтегрує макро та мікроекономічні зміни що призводить до її волатильності.

«Щоденні звіти, аналіз, думки експертів, актуальні ціни» - девіз щонекожного галузевого інтернет порталу. В Україні про тенденції ринку та фактичні закупівельні ціни трейдерів та внутрішніх переробників існує достатня кількість інформаційних ресурсів, деякі з них мають відкритий доступ до цін, що дозволяє кожному учаснику ринку орієнтуватися в ціні і приймати управлінські рішення щодо ціноутворення.

Для всіх учасників ринку українські консалтингові агентства мають ряд спеціалізованих продуктів, які містять інформацію про поточні тенденції та прогнози ринку. Сьогоднішній фермер – це освідчений фермер, який орієнтується в котируваннях світових бірж та їх впливу на вирощене в Україні зерно.

Система збуту

Не так давно більшість українських аграрів, що займалися рослинництвом збували вирощене зерно за системою «30х30х30», тобто, 30% продавалося під час збиральної кампанії, 30% - на піку ціни в період січень-лютий та 30% - під час весняної посівної кампанії. Всі ці торгові операції здійснювалися лише на спотовому (наявному) ринку. Сьогодні ж більшість відходить від такої моделі збуту. Ми вже не можемо констатувати що, наприклад, пік ціни на кукурудзу в Україні буде припадати на лютий, адже маємо прив’язку до світового ринку. Прикладом може стати 2015/16 МР коли збір кукурудзи в Бразилії (лютий-березень) призвів до суттєвого зниження світової ціни, що в свою чергу позначилося на внутрішньому українському ринку де ціна на дану культуру знизилася на 8 доларів на тонні. Дане зниження було короткостроковим і вже через три тижні ціна відіграла свої втрачені позиції. Так, поведінка цін на сировинні товари має значні наслідки для прибутковості підприємств, і може призвести до значних фінансових втрат.

В умовах неефективності цінового прогнозування особливого значення набуває практика хеджування цінових ризиків. Компанії в розвинених країнах давно перейшли на такий принцип роботи, в Україні практика хеджування тільки почала набувати популярності. Так, багато аграріїв вже заключають форвардні контракти для фіксації ціни майбутнього урожаю. Але існує багато ринкових методів до яких ми лише придивляємося та вивчаємо. До таких методів можна віднести заключення ф’ючерсних та опціонних контрактів. Як вони працюють? - Для прикладу, ферми, виробники кормів та інші покупці сільськогосподарської продукції потребують захисту від зростання цін. Для цих цілей краще скористатися «довгим хеджем», що передбачає спочатку довгу ф'ючерсну позицію.

Припустимо, що зараз липень і ви плануєте купити зернові в листопаді. На наявному ринку в липні ціна на зерно, з поставкою в листопаді, становить 160 дол./т, але ви вважаєте, що на час вчинення покупки ціна може підвищитися. Щоб захистити себе від можливого підвищення цін, ви купуєте грудневий ф'ючерс на зерно по 160 дол./т. Яким буде результат, якщо до листопада ціни на зерно підвищиться на 20 дол./т?

В даному прикладі більш висока вартість зерна на наявному ринку компенсується прибутком на ф'ючерсному ринку. І навпаки, якби до листопада ціни на зерно зменшилися на 20 дол./т, більш низька вартість зерна на наявному ринку компенсувалася б збитками на ф'ючерсному ринку. Чиста ціна покупки все також становила б 160 дол./т.

Так, усунення ризику зростання ціни дозволяє точно прогнозувати виручку компанії і полегшує отримання фінансування для нових проектів.