Чи очікувати обвал цін в олійному комплексі?



    На початку року ми вже традиційно досліджуємо ринок соняшникового то соєвого комплексу. Головне питання: чи вистачить всім сировини та куди підуть ціни на корми. 2018 рік видався з нетрадиційними рисами – дефіцит продукту ринок отримав в березні–квітні за рахунок активності експорту, а от дефіцитний період міжсезоння видався навпаки профіцитним, адже за рахунок гарного урожаю соняшнику та сої сировини вистачало всім. Що ж несе нам 2019?

Фундаментальні фактори:

1. Урожай

    У поточному маркетинговому році аграрій одразу робив ставку на соняшник та збільшив посівні площі на 200 тис га. Оцінки врожаю соняшнику в 2018 році як ніколи різняться. Офіційно валовий збір соняшника склав 13,7 млн тонн, але оператори ринку оцінюють пропозицію в 15 млн тонн.

    Ситуація в сегменті сої однозначно протилежна – через спори про повернення ПДВ ще на початку сезону в Україні посівні площі дещо скоротилися – до 1,7 млн га, тобто на 13% менше ніж роком раніше. Але за рахунок сприятливих погодних умов ми отримали практично рекордний урожай – 4,4 млн тонн.

2. Переробка

    Прогноз переробки соняшнику в 2018/19 МР становить 14,7 млн. тонн (+10,9 % до попереднього сезону). З огляду на фактичні темпи переробки насіння соняшника (графік 1) за період вересень–грудень в Україні переробили 5,3 млн тонн соняшника. Цей показник вже перевищує минулорічний на 7%. Якщо припустити, що в подальшому щомісячні обсяги переробки досягнуть історично максимальних показників минулого року, то на кінець сезону ми отримуємо профіцит сировини близько 1,5 млн тонн. Варто відзначити, сумарно експорт соняшникової олії за перші 4 місяці сезону склав майже 2 млн тон, що на 13% вище показника за аналогічний період минулого сезону і становить третину від прогнозованого в 2018/19 МР обсягу (5,9 млн. тонн).

    Соняшниковий шрот також активно користується попитом на зовнішньому ринку. Всього з початку сезону експорт склав 1,56 млн тон (+ 3%), в тому числі 470 тис. тонн в Китай. Поставки українського соняшникового шроту також виросли в напрямку В'єтнаму, Малайзії, Індії, Саудівської Аравії та інших країн. У той же час, поставки на інші традиційні ринки збуту, включаючи ЄС, Білорусь і Туреччину, скоротилися, що значно трансформує внутрішній ринок соняшникового шроту. 

*Джерело: ІА «АПК-Інформ»

    За 4 місяці 2018/19 МР було перероблено 466 тис. тонн сої, що на 15% перевищує показник минулого сезону і становить 30% від прогнозу (1,6 млн тонн; оцінка підвищена). З початку сезону випуск соєвого масла склав рекордні 78 тис. тон соєвого шроту; макухи – 347 тис. тонн (рис.2).

3. Експорт

    Експорт сої з України сумарно за 4 місяці поточного сезону склав 0,7 млн тонн олійної проти 1,23 млн тонн у попередньому сезоні (-43%), що становить 30% від прогнозу на поточний сезон. Така ситуація склалася через підписання закону про невідшкодування ПДВ при експорті соєвих бобів з 1 вересня 2018 року експортерам. Потім була внесена правка, що ПДВ при експорті олійної повернуть виробникам, але ринок до грудня не встиг оговтатись від різких змін і трансформуватися.

4. Запаси

    Офіційна статистика виробництва насіння соняшника та динамічні показники запасів олійної (графік 6) дуже наближені до показників 2016/17 МР, а це був перший рік без дефіциту сировини.

*Джерело: Держстат України

5. Цінова ситуація

    Внаслідок коливання світових цін у сегменті продуктів переробки сої, аналогічно змінювались ціни і на українському ринку. Варто відзначити, що в цьому секторі чітко прослідковується динаміка зниження цін починаючи з серпня 2018 року. Зниження цін пояснюється розгорянням торгового конфлікту між Китаєм і США, який почався з рішення США ввести 25% мито на 279 найменувань китайських товарів. Цей конфлікт потягнув вниз котирування майже всіх аграрних культур, а ціни продуктів соєвого комплексу так і не повернулися до рівня, встановленого до початку торгової війни.

    Відпускні ціни на український соєвий шрот знижувалися під тиском відповідної динаміки на експортному ринку цього продукту, а також надходження великої кількості пропозицій – переробка залишилася на рівні, але ми втратили свої великі ринку збуту. За рахунок втрати деяких великих імпортерів соєвий шрот залишається на внутрішньому ринку, що призводить до значного зниження цін. Так, на початок березня ми отримали відпускні ціни на соєвий шрот на рівні 11000–11600 грн/т на базисі EXW.

    Аналогічна ситуація і на ринку соняшникового шроту – через перенасичення пропозицій та зовнішньої кон’юнктури, де український продукт коштує 195–210 дол/т на базисі FOB, на внутрішній ринок соняшниковий шрот поступає за ціною 5500–6400 грн/т, EXW.

    В подальшому, відновлення високого рівня цін на шроти не очікується. Адже вже на сьогоднішній день спостерігається лише погіршення темпів експорту продуктів переробки сої та соняшника, що призводить до жорсткої конкуренції між виробниками за внутрішнього споживача. 

Іван Дмитрик, головний фахівець-аналітик з дослідження товарного ринку, 

компанія «Фенікс Агро»

×